Меню
anti-colorados: "Это уже вопрос не к самим куклам или тому кровавому кукловоду, а к разинувшим рот бестолочам, которые капая слюной, слушают эти сказки и влюбляются в эти кучки тряпок и ниток."

Alena: "Ну в штатах сейчас задаются аналогичным вопросом после вчерашних предъявленных обвинений: почему часть американских граждан позволила русским так манипулировать их сознанием и выбором."

Как насчёт общей культуры, насчёт "познай самого себя", насчёт "сначала подумай, а потом сделай"? Ведь не зря же Европа так долго шла к демократическим формам правления, между прочим, через кровь и страдания. Неблагодарные потомки сливают в унитаз эти достижения легко и почитывая Facebook, посматривая TV. Нет, вы думаете, в Европе к началу 20 века накопился бесполезный груз всяких идей, рассуждений и т.п.? Ничего подобного, просто сложное общество вынуждено использовать богатый инструментарий. Это не игра ума, а поле договорённостей, неких условностей и предохранительных мер. Если упроститься до уровня инфузории-туфельки, то любой мошенник будет праздновать победу. Это я об американцах и европейцах, а украинцам надо ещё расти, причём сознательно. Попробуйте отнестись к цитате ниже серьёзно.

Культурологія: теорія та історія культури. Навч. посіб. Видання 33тє, перероб. та доп./За ред. І.І.Тюрменко. – Київ: Центр учбової літератури, 2010.
Заповідь “не сотвори собі кумира” була дуже важливою для Ніцше. Більше вчися у життя, ніж навчай життя; більше сумнівайся, ніж слідуй традиції. Для вченого не існувало вчителів і учнів. Кожний повинен іти своїм шляхом, по іншому не можна створити своє життя. Перетворюючи в реальність чиїсь настанови і пророцтва, ідеї й теорії, людина не може стати нічим іншим як рабом обставин, доктрин, ідеологій.
Культурфілософія Ніцше і зараз звучить застереженням про грізну силу зашкарублості, повсякденності, утилітаризму і прагматизму, що породжують у своїй сукупності залежну людину, рабську свідомість. Тільки зараз ми усвідомлюємо всю загрозу заформалізованого суспільства і породжуваної ним залежної свідомості.
. . . .
Засади символічного трактування культури передбачив Григорій Сковорода (1722–1794), який висунув теорію, згідно з якою культура – це три світи:
перший – світ природи (“макрокосмос”),
другий світ – це людська спільнота і світ окремої людини,
третій світ – це Біблія, або “світ символів”.
Філософ вважав, що все в світі, включаючи Біблію, має подвійну природу – зовнішню, видиму, або “матеріальну натуру”, і внутрішню, або “духовну натуру”, які являють собою дуалістичний світ вічного і тлінного, доброго і злого, піднесеного та приниженого тощо. На підставі такого аналізу Г.Сковорода дійшов висновку, що вся природа, тобто “макросвіт”, переломлюється і продовжується у “мікросвіті” – в людині. Третій, символічний світ, у якому живе людина і частинами якого є мова, міф, релігія, мистецтво, наука, – це світ, який уособлює Бога, призваний допомагати людині пізнати себе, своє місце і роль у навколишній дійсності.
- - - - - - - - - - - -

Мы можем увидеть исчезновение нравственных ориентиров и твёрдых гуманистических традиций уже в начале 20 века. Что привело с потрясающей лёгкостью к 1МВ.
Мы можем увидеть пропадание понятий добра и зла, дозволенного и недопустимого в европейской культурной среде в конце 20-ых годов и в 30-ых года 20 века. Что привело с потрясающей лёгкостью к поиску "сильной руки" в Европе и непротивление Гитлеру, затем близорукость в отношении имперского СССР и 2МВ.
Мы можем увидеть кризис жизненных ориентиров в конце 1960-ых годов 20 века. Что привело к фазе безразличия народов Европы в политике и отсутствию общенациональных проектов.
Мы можем увидеть наглое навязывание глубоко чуждых ценностей из откровенно диких, жестоких и мракобесных стран, навязывание европейскими властителями по отношению к европейским народам. Что привело к эрозии Европейской цивилизации, нежеланию европейцев рожать детей и работать на свою семью. А это, в свою очередь, ведёт к ленивому созерцанию всего и без осознавания последствий.
Ну как-то так. (°_°)

Volodymyr: "що ще треба, щоб відбулось, щоб Європа прокинулась?"

1. Вернуть семейные ценности.
2. Осознать своё место во вселенной или просто задать себе вопрос "кто я?".
3. Почувствовать, жив ты или мёртв, почувствовать вкус жизни.
4. Задать себе вопрос "зачем я живу?".
5. Определиться, можно смешивать явно хорошее с явно плохим и отвратительным или всё-таки нет.

Пять шагов, чтобы проснуться. И кто их будет делать?

================================
 |  Немає коментарів