Меню
Перегляд замітки
1. Коучі, як правило, нічого не розуміють в тому, що вони говорять. Так-так, це так. Може бути, 1 з 10 коучів і є професіоналом хоча б середньої руки в тому, про що він, власне кажучи, нам віщає, але 9 з 10 – цілковиті і тотальні профани, які не знають навіть азів того, що вони доповідають.

Що нас утримує від того, щоб захоплено і гучно читати з високих трибун полум’яні лекції про архітектуру Всесвіту, про радіохвилі і про Великий адронний колайдер? Правильно: відсутність спеціальних знань в цих високих матеріях. Коучів же ці «дрібничка» нітрохи не бентежать: вони готові бадьоро молоти язиком на абсолютно будь-яку тему, аби вона була хворою, грошовою і захоплюючою.

Дейл Карнегі спершу був «літуном» на низькооплачуваних роботах, Наполеон Хілл помер практично в убогості, Джозеф Мерфі заробляв гроші з читання лекцій з «божественною науки». І всі ці хлопці (і ще багато-багато інших) бадьоро вчили багатства, кар’єрі, комунікабельності, життєвому успіху – і, що найцікавіше, прославилися з цього на весь світ.

Від своєї об’ємної і пафосної графоманії вони, ясна річ, аж ніяк не стали професіоналами в якій би то не було області – зате наварили пристойно грошей і хайпа. Головне – побільше нахабства, шуму, артистизму, борзо підвішеного язика, надутих щік і загнутих пальців. Чи треба живити таких, з дозволу сказати, «гуру» своєю увагою?

2. Коучі не можуть сказати вам всієї правди, навіть якщо її в окремих аспектах бачать і розуміють. Навіть якщо вам попадеться той самий 1 коуч-спеціаліст з 10, правди він вам все одно не розповість – просто тому, що за правду йому не заплатять грошей, а то і, чого доброго, відлупцюють прямо в аудиторії.

А тим часом без правди неможливе навчання, неправда заводить будь-яку справу в глухий кут. Щоб виправити будь-які недоліки учня, потрібно насамперед прямо і чесно на них вказати. Тренер олімпійської збірної ніколи не буде панькатися, тому що сюсюканнями і потурання зроду не домогтися олімпійської медалі. Для результату потрібна чесність і жорсткість, не всі до цього готові.

Мета тренера олімпійської збірної, та й взагалі будь-якого розумного тренера, – найкращий результат його підопічних; мета коуча – охоплення максимальної аудиторії з метою прибутку. Це діаметрально протилежні цілі. Ви де-небудь бачили, щоб коуч порекомендував слухачкам з надмірною вагою закрити рот і перестати жерти, а безробітним чоловікам-скигліям – гарувати по 15 годин на добу на трьох роботах? Навряд чи. Але ж ці «неприємні» поради – більше ніж по суті.

3. Коучі завжди ангажовані і форматовані. У них немає і не може бути ніякої незалежної і щирою позиції – по крайній мірі, яка транслюється. Навіть якщо чисто теоретично раптом вона у них і є, вони її все одно не мають права озвучити – в усякому разі, в коучинговому варіанті.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
5 прибуткових бізнес ідеї в Україні
Чому людина стоїть на місці, не йде до своєї цілі
Як стати успішним в бізнесі
Організація виставок
6 причин, чому у Вас маленька зарплата
 |  Немає коментарів