Меню
Перегляд замітки


Колись працювала на одному підприємстві майже за місто. Бахмутчани той район називають Кар"єр. Там усього 5, чи 7 будинків дво-п"ять поверхових й один магазин, й декілько напівпрацюючих підприємств. Тралик №4 їзде раз в 40-60 хвилин. Одного разу стоїмо, чекаємо. Осінь, дощіть. Годинники вже перевели, то вже йтемно, як в ночі. Суниться довгоочікувана "четвірка", всі бачуть, що середина порожня, повно вільних місць. Всі побігли на середні двері, й у кожного забігшого одна мрія, а потім й однакова реакція: "Ой! фу!" й розбігаються, хто у перед, хто у "хвіст" салону, бо на одному з сидітнь сидить бабуська з таким амбре!:-O (md), що аж очі випікає, а в неї на руках маненький песик, в якого "морська" хвороба. Бабуська песика катала по колу!:-D
 |  Немає коментарів