Меню
Перегляд замітки

Серце мліє від краєвиду! Вдома й солома їдома. Вапняк порослий оксамитово-смарагдовим мохом, до якого так хочеться доторкнутися, місцями переливається на сонці, мов діамантами. Гора з низу синіє чебрецем. Трохи вище жовтіють безсмертник, звіробій, девясил, коровяк, котики ротики. Де не де синіє дикий часник, й рожевіють солодка та дика ружа. Далі царює сивий і загадковий ковиль. Крізь трави поблискують різноманітні камінці галишики, уламки прадавніх метеоритів. У дитинстві бігали й збирали ці "багайсьтва". Робили "сикретики" -закапували в землю разом з квітами, клаптиками яскравих ганчірочок, мріючи, що хтось колись знайде, й буде здивованим "яка краса!" Коли стоїш на горі, й тебе з усіх боків світу овіває теплий вітерець... Розкинеш руки, а лице піднімеш до неба, здається, що ти відчуваєш, як Земля обертається навколо себе, й навколо сонця. І ти летиш разом з нею! А потім впадеш спиною в трави, заплюшчеш очі , й через повіки дивишся на сонце. А навкруги така тиша...... Тільки жайворонок високо в небі виспівує, та бджола десь гуде у запашних квітах. Десь після обіду сонце так розжарює рослини, що видно, як мерехтять ефірні олії й створюють ефект міражів. Духм"яні шавлійні пахощі "бабки"... Завдяки цієї простенької рослинки вижили наші батьки, бабусі-дідусі страшний голодомор 32-33, й посуху 47 років. Завжди, коли зустрічаю її, то низько вклоняюся, дякую за те, що зберегла моїх батьків, за те, що я є, а в мене мій син! А в нього теж будуть діточки! Й не перерветься рід УКРАЇНСЬКИЙ!!! Хочеться особливо привернути увагу тих, хто каже "Бог з ним з тим Кримом і Донбасом, хай путін ним вдавиться!", скажіть мені, люди! а чи кидають нормальні батьки своїх красунь-доньок лишень за те, що якийсь старий хрущ їх забажав? А хто з вас при здоровому глузді, й у тверезій пам"ті віддає сусідові частину СВОГО будинку тому що там п"яний сусіда забруднив підлогу, зламав вішалку, й пошкодив замок на вхідних дверях? Біда прийшла в наш спільний дім! Ми такі ж УКРАЇНЦІ, як і ви! Так в нас багато вати, але ж прислухайтеся до балачок у своїх містах, У транспорті, на роботі, в магазинах. На Донбасі багато патріотів України, і виникли вони не сьогодні, і не вчора.... Не наша вина, що наш край впав на око біснуватим сусідам, кім краще чуже поцупити, ніж своє налагодити. Давайте єднатися! Не цурайтеся нас! Не слід з нами сюсюкати, ми не хворі! Якщо бачите, що хтось з нас схибить, то й кріпке слово не завадить, але не відвертайтеся! Бо скільки не маж глиною хату, й не біли, а коли одна стіна остається по за увагою, то зруйнується весь будинок.
 |  Немає коментарів