Меню
Перегляд замітки
Кривавими слізьми заплаче калина,
А в мороці грізно закаркає крук.
Танцюй, незалежна моя Україно,
На трупах, на муках... Чобітьми на брук
Майдану ступали останні герої.
Не варті ми волі. Ми й досі раби
Системи, законів, чи "зайшлої" волі.
Ні, мати не зніме хустину журби,
А вийде на свято. До кого молитись?
У кого просити, щоб сина вернуть?
Прости мене,Боже! Та час зупинитись!
Та час тую ВОЛЮ нарешті здобуть!
Так гіркополинно душа скаженіє.
Собакою виє в спалених степах.
А ворог сміється, а ворог шаліє,
Підносить як жертву її на руках.
Візьми, та потішся... Святкуй, Україно!
Паради, гуляння, пий келих до дна!
От тільки не впала б ти знов на коліна,
Бо тут тобі добре. Там зараз - війна.
 |  Немає коментарів