«Підняття ціни на газ під «прикриттям» МВФ – це банальне збагачення влади»
===================================================== Прикметно, що самі урядовці поки не знають, скільки ми платитимемо за один кубометр блакитного палива. Ціни різні – від 11 до 14 гривень. І це при тому, що ще у 2017 році прем’єр-міністр запевнив, що ніякого підвищення тарифу для населення не буде, «а ті, хто заявляють про можливе зростання цін на 40%, повинні або відповідально працювати, або писати заяву на звільнення».
Заступник голови «Нафтогазу» Вітренко тоді пішов ще далі, заявивши, що якщо Україна виграє Стокгольмський арбітраж – ціна для населення знизиться . Проте, вигравши арбітраж, керівництво газового монополіста швидко забуло про обіцянки, і замість зниження вартості блакитного палива – виписало собі премії у розмірі 46 мільйонів доларів.
Чи справді економіка України впаде у кому, якщо тарифи на газ не піднімуть? Та хто заробить на черговому піднятті тарифів? Про це кореспондент «Вголосу» запитав у кандидата юридичних наук, експерта з питань ЖКГ Андрія Нікончука, директора енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України Валентина Землянського та політичного аналітика Олександра Кочеткова.
Володимир Гройсман заявив, що підняття тарифу на газ для населення – це єдиний порятунок для нашої економіки. Це так?
Валентин Землянський:
Тарифи на газ для населення можна не піднімати. Для цього варто переглянути умови співпраці з МВФ. Таким чином влада відстоїть національні інтереси не порожніми гаслами, а реальними діями. Нам потрібно вивести із договору з МВФ пункт про тарифоутворення та перевести його у площину національної політики. Те, що розповідає Гройсман про необхідність підняття тарифів – це байки.
«Ми постійно чуємо, що нас хтось від чогось рятує. Тільки все це «рятування» полягає лише у збільшенні тарифів»
Андрій Нікончук:
За останні чотири роки ми постійно чуємо, що нас хтось від чогось рятує. Тільки от все це «рятування» полягає лише у збільшенні тарифів на житлово-комунальні послуги та на продовольчі товари. Так складається, що цей «порятунок» постійно б’є по наших сімейних бюджетах.
Замість того, щоб протягом чотирьох років використовувати усі попередні транші на створення додаткових робочих місць та розробку ефективних умов для ведення бізнесу, щоб українці багатіли, не претендуючи на субсидії та соціальні виплати, гроші витрачалися на те, щоб підтримувати діючу систему.
Дуже дивно, що говорячи про підвищення ціни на газ, Гройсман каже, що він «рятує так країну». Це цинічно. Бо на даний час наш уряд бореться винятково з наслідками, не звертаючи увагу на причини. Усі ці транші МВФ нам надаються на драконівських умовах, це не подарунок, а позичка, яку нам доведеться віддавати. І якщо звернути увагу на орієнтовні розрахунки проекту бюджету на новий рік, то за великим рахунком майже його третина буде спрямована на те, щоб погасити державні запозичення та сплатити відсотки по кредитах. Це свідчить, що наша економіка повністю деградує. Я підозрюю, що цей транш МВФ буде останнім. Бо ті заходи, які сьогодні робить уряд – вони тимчасові та не призводять до економічного зростання в країні.
Уряд, підвищує ціну на газ, щоб МВФ дав нам кредит і ми уникли дефолту. Невже все так серйозно?
Андрій Нікончук:
Подальші дії уряду Гройсмана непоправно призведуть до дефолту та до девальвації нашої національної валюти. Це станеться рано чи пізно. Підвищення тарифів – це шлях в нікуди. Не варто боятися слова «дефолт». Адже це один із механізмів оздоровлення економіки. Звісно, що це не найкращий шлях. Але це дасть можливість перезавантажити нашу економіку. Це дасть можливість нашому уряду приймати більш виважені економічні та політичні рішення. Дефолт означатиме для України відсутність інвестицій, яких у нас і так немає. Також це тотальне урізання усіх соціальних витрат, але це доведеться пережити.
Валентин Землянський:
Розповіді про те, що якщо ми не отримаємо коштів, то почнеться кінець світу – це брехня. Зовсім недавно наша влада запозичила на зовнішніх ринках 950 мільйонів доларів. І це було без траншу МВФ. А тому розповіді, що ми не виживемо без траншів – це маячня і вигадки.
У договорі з МВФ прописане обов’язкове підвищення ціни на газ для населення?
Андрій Нікончук:
Ні. Вимоги МВФ не зводяться до того, що потрібно щось підвищувати. Вони обмежуються загальними фразами, на кшталт: привести у відповідність прибуткову та видаткову частини бюджету. Тобто, щоб ми витрачали стільки, скільки заробляємо.
Олександр Кочетков:
Міжнародний валютний фонд не вимагає підвищувати тарифи на газ для населення. Він вимагає виправданої ціни та балансу між видатками та доходами у державному бюджеті. Як це робитиме уряд – це їхня справа. А зробив він це коштом українців.
«У Коболєва відповідно до контракту є ще окрема премія за прибутки компанії. А як показати прибуток? Збільшити тарифи для населення!»
Валентин Землянський:
Підняття ціни на газ під приводом вимог МВФ – це банальне прикриття власного збагачення за кошти українців. Від підвищення тарифів збагатіє лише газовий монополіст «Нафтогаз» та його очільник Коболєв з поплічниками. Збільшиться прибуток у цього монополіста – виросте премія його керівника. Бо у Коболєва відповідно до контракту є ще окрема премія за прибутки компанії. А як показати прибуток? Збільшити тарифи для населення!
Після підвищення ціни на газ, що ще подорожчає?
Андрій Нікончук:
Разом із підвищенням ціни на газ обов’язково зростуть і інші тарифи, ціни на товари та послуги. Адже у структурі собівартості таких послуг, як опалення чи гаряча вода, входить газ.
Підняття ціни на газ запустить «принцип доміно»: це призведе до збільшення собівартості товарів та послуг. Найближчим часом нас очікує підвищення вартості товарів першої необхідності.
«Ціна на газ для населення повинна бути зменшена вдвічі»
Якщо об’єктивно, то якою має бути ціна на газ для населення?
Валентин Землянський:
Об’єктивно, ціна на газ для населення повинна бути зменшеною вдвічі. Це можна зробити, просто уряду треба займатись соціальною політикою у власній державі, а не лобіювати інтереси транснаціональних компаній та МВФ. Тарифи мають бути знижені і таким чином варто перестати в таких обсягах фінансувати субсидії. Люди мають сплачувати власним коштом відповідно до їх доходів.
А як же тоді розмови про ринкову ціну?
Валентин Землянський:
Ринку комунальних послуг в Україні немає. Натомість нам говорять про ринкові ціни. А хіба створені передумови для цього? Ні. У нас є газовий монополіст, який тероризує усю державу. І це, починаючи від промислових підприємств і закінчуючи рядовим пенсіонером.
У нас так: «Давайте зробимо ринок! – А як це зробити? – Давайте піднімемо тарифи».
До речі, якщо піднімуть вартість одного кубометра газу до 14 гривень, то українці платитимуть у 20 раз більше, ніж до того. А ринку і далі немає. Бо головною умовою ринку є платоспроможність споживачів, тобто нас з вами. А у нас немає таких грошей. Бо нам розповідають про європейські тарифи, але мовчать про українські доходи. Нам потрібно знижувати тарифи і піднімати їх у подальшому відповідно до збільшення доходів у населення. Європа до свого третього енергопакету йшла 11 років. А у нас хочуть зробити за чотири роки.
Підняття тарифів на газ для населення вплине на рейтинг влади?
Олександр Кочетков:
Підвищення ціни на газ для населення зможе поховати політичні рейтинги Гройсмана і Порошенка. А тому зі сторони влади тут йде гра: Гройсман перекидає відповідальність на Порошенка і навпаки.
Президент же заявляв про те, що за його каденції було зроблено понад 400 успішних реформ. Його виборці рано чи пізно задумаються, а чому ми ж повинні стільки платити, отримуючи мінімальні доходи, якщо наша влада настільки успішна? Це викличе недовіру до гасел Президента. І опозиція це постійно підкреслюватиме: мовляв: бачите, яка успішна діяльність, тільки ви чомусь від цього лише біднішаєте.
А тому Президент підвищенням ціни на газ буде вкрай незадоволений. Між Гройсманом і Порошенком через це може виникнути серйозне напруження. Відповідно Порошенко може не отримати підтримки від виконавчої влади, на яку він так сподівається. І це знову ж таки вплине на хід голосування.
=====================================================
Прикметно, що самі урядовці поки не знають, скільки ми платитимемо за один кубометр блакитного палива. Ціни різні – від 11 до 14 гривень. І це при тому, що ще у 2017 році прем’єр-міністр запевнив, що ніякого підвищення тарифу для населення не буде, «а ті, хто заявляють про можливе зростання цін на 40%, повинні або відповідально працювати, або писати заяву на звільнення».
Заступник голови «Нафтогазу» Вітренко тоді пішов ще далі, заявивши, що якщо Україна виграє Стокгольмський арбітраж – ціна для населення знизиться . Проте, вигравши арбітраж, керівництво газового монополіста швидко забуло про обіцянки, і замість зниження вартості блакитного палива – виписало собі премії у розмірі 46 мільйонів доларів.
Чи справді економіка України впаде у кому, якщо тарифи на газ не піднімуть? Та хто заробить на черговому піднятті тарифів? Про це кореспондент «Вголосу» запитав у кандидата юридичних наук, експерта з питань ЖКГ Андрія Нікончука, директора енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України Валентина Землянського та політичного аналітика Олександра Кочеткова.
Володимир Гройсман заявив, що підняття тарифу на газ для населення – це єдиний порятунок для нашої економіки. Це так?
Валентин Землянський:
Тарифи на газ для населення можна не піднімати. Для цього варто переглянути умови співпраці з МВФ. Таким чином влада відстоїть національні інтереси не порожніми гаслами, а реальними діями. Нам потрібно вивести із договору з МВФ пункт про тарифоутворення та перевести його у площину національної політики. Те, що розповідає Гройсман про необхідність підняття тарифів – це байки.
«Ми постійно чуємо, що нас хтось від чогось рятує. Тільки все це «рятування» полягає лише у збільшенні тарифів»
Андрій Нікончук:
За останні чотири роки ми постійно чуємо, що нас хтось від чогось рятує. Тільки от все це «рятування» полягає лише у збільшенні тарифів на житлово-комунальні послуги та на продовольчі товари. Так складається, що цей «порятунок» постійно б’є по наших сімейних бюджетах.
Замість того, щоб протягом чотирьох років використовувати усі попередні транші на створення додаткових робочих місць та розробку ефективних умов для ведення бізнесу, щоб українці багатіли, не претендуючи на субсидії та соціальні виплати, гроші витрачалися на те, щоб підтримувати діючу систему.
Дуже дивно, що говорячи про підвищення ціни на газ, Гройсман каже, що він «рятує так країну». Це цинічно. Бо на даний час наш уряд бореться винятково з наслідками, не звертаючи увагу на причини. Усі ці транші МВФ нам надаються на драконівських умовах, це не подарунок, а позичка, яку нам доведеться віддавати. І якщо звернути увагу на орієнтовні розрахунки проекту бюджету на новий рік, то за великим рахунком майже його третина буде спрямована на те, щоб погасити державні запозичення та сплатити відсотки по кредитах. Це свідчить, що наша економіка повністю деградує. Я підозрюю, що цей транш МВФ буде останнім. Бо ті заходи, які сьогодні робить уряд – вони тимчасові та не призводять до економічного зростання в країні.
Уряд, підвищує ціну на газ, щоб МВФ дав нам кредит і ми уникли дефолту. Невже все так серйозно?
Андрій Нікончук:
Подальші дії уряду Гройсмана непоправно призведуть до дефолту та до девальвації нашої національної валюти. Це станеться рано чи пізно. Підвищення тарифів – це шлях в нікуди. Не варто боятися слова «дефолт». Адже це один із механізмів оздоровлення економіки. Звісно, що це не найкращий шлях. Але це дасть можливість перезавантажити нашу економіку. Це дасть можливість нашому уряду приймати більш виважені економічні та політичні рішення. Дефолт означатиме для України відсутність інвестицій, яких у нас і так немає. Також це тотальне урізання усіх соціальних витрат, але це доведеться пережити.
Валентин Землянський:
Розповіді про те, що якщо ми не отримаємо коштів, то почнеться кінець світу – це брехня. Зовсім недавно наша влада запозичила на зовнішніх ринках 950 мільйонів доларів. І це було без траншу МВФ. А тому розповіді, що ми не виживемо без траншів – це маячня і вигадки.
У договорі з МВФ прописане обов’язкове підвищення ціни на газ для населення?
Андрій Нікончук:
Ні. Вимоги МВФ не зводяться до того, що потрібно щось підвищувати. Вони обмежуються загальними фразами, на кшталт: привести у відповідність прибуткову та видаткову частини бюджету. Тобто, щоб ми витрачали стільки, скільки заробляємо.
Олександр Кочетков:
Міжнародний валютний фонд не вимагає підвищувати тарифи на газ для населення. Він вимагає виправданої ціни та балансу між видатками та доходами у державному бюджеті. Як це робитиме уряд – це їхня справа. А зробив він це коштом українців.
«У Коболєва відповідно до контракту є ще окрема премія за прибутки компанії. А як показати прибуток? Збільшити тарифи для населення!»
Валентин Землянський:
Підняття ціни на газ під приводом вимог МВФ – це банальне прикриття власного збагачення за кошти українців. Від підвищення тарифів збагатіє лише газовий монополіст «Нафтогаз» та його очільник Коболєв з поплічниками. Збільшиться прибуток у цього монополіста – виросте премія його керівника. Бо у Коболєва відповідно до контракту є ще окрема премія за прибутки компанії. А як показати прибуток? Збільшити тарифи для населення!
Після підвищення ціни на газ, що ще подорожчає?
Андрій Нікончук:
Разом із підвищенням ціни на газ обов’язково зростуть і інші тарифи, ціни на товари та послуги. Адже у структурі собівартості таких послуг, як опалення чи гаряча вода, входить газ.
Підняття ціни на газ запустить «принцип доміно»: це призведе до збільшення собівартості товарів та послуг. Найближчим часом нас очікує підвищення вартості товарів першої необхідності.
«Ціна на газ для населення повинна бути зменшена вдвічі»
Якщо об’єктивно, то якою має бути ціна на газ для населення?
Валентин Землянський:
Об’єктивно, ціна на газ для населення повинна бути зменшеною вдвічі. Це можна зробити, просто уряду треба займатись соціальною політикою у власній державі, а не лобіювати інтереси транснаціональних компаній та МВФ. Тарифи мають бути знижені і таким чином варто перестати в таких обсягах фінансувати субсидії. Люди мають сплачувати власним коштом відповідно до їх доходів.
А як же тоді розмови про ринкову ціну?
Валентин Землянський:
Ринку комунальних послуг в Україні немає. Натомість нам говорять про ринкові ціни. А хіба створені передумови для цього? Ні. У нас є газовий монополіст, який тероризує усю державу. І це, починаючи від промислових підприємств і закінчуючи рядовим пенсіонером.
У нас так: «Давайте зробимо ринок! – А як це зробити? – Давайте піднімемо тарифи».
До речі, якщо піднімуть вартість одного кубометра газу до 14 гривень, то українці платитимуть у 20 раз більше, ніж до того. А ринку і далі немає. Бо головною умовою ринку є платоспроможність споживачів, тобто нас з вами. А у нас немає таких грошей. Бо нам розповідають про європейські тарифи, але мовчать про українські доходи. Нам потрібно знижувати тарифи і піднімати їх у подальшому відповідно до збільшення доходів у населення. Європа до свого третього енергопакету йшла 11 років. А у нас хочуть зробити за чотири роки.
Підняття тарифів на газ для населення вплине на рейтинг влади?
Олександр Кочетков:
Підвищення ціни на газ для населення зможе поховати політичні рейтинги Гройсмана і Порошенка. А тому зі сторони влади тут йде гра: Гройсман перекидає відповідальність на Порошенка і навпаки.
Президент же заявляв про те, що за його каденції було зроблено понад 400 успішних реформ. Його виборці рано чи пізно задумаються, а чому ми ж повинні стільки платити, отримуючи мінімальні доходи, якщо наша влада настільки успішна? Це викличе недовіру до гасел Президента. І опозиція це постійно підкреслюватиме: мовляв: бачите, яка успішна діяльність, тільки ви чомусь від цього лише біднішаєте.
А тому Президент підвищенням ціни на газ буде вкрай незадоволений. Між Гройсманом і Порошенком через це може виникнути серйозне напруження. Відповідно Порошенко може не отримати підтримки від виконавчої влади, на яку він так сподівається. І це знову ж таки вплине на хід голосування.
Марія Бойко, «Вголос»
====================================
http://vgolos.com.ua/articles/326241-revision-v1_332560.html