1)Психічне—філософська категорія,що відображає явища людського,тваринного та рослинного світів.
2)Адаптація(від лат.adaptatio–пристосування)–процес і результат ефективної взаємодії особистості із середовищем,в результаті якого встановлюється відповідність між загальним рівнем найбільш актуальних на даний момент потреб особистості і наявним(перспективним)рівнем задоволення даних потреб,що визначає безупинний розвиток особистості.
3)Аффект–короткочасне,бурхливе переживання людини(гнів,лють,жах,відчай,раптова радість),що виникає,як правило,у відповідь на сильний подразник.У цьому стані знижується здатність людини осмислювати значення своїх дій і керувати ними.
4)Відчуття–психічний процес,що полягає у відображенні мозком окремих властивостей та якостей предметів і явищ об’єктивного світу,а також станів організму при безпосередньому впливі подразників на відповідні органи чуттів.
5)Емоції–це особливий клас психічних процесів,пов’язаних з потребами і мотивами,які відображають у формі безпосередньо чуттєвих переживань значимість діючих на людину явищ і ситуацій.
6)Емпатія–осягнення емоційних станів іншої людини; психічний процес,який дає змогу зрозуміти переживання іншої людини (механізм пізнання);дія індивіда,що допомагає йому по-особливому вибудувати спілкування(особливий вид уваги до іншої людини);здібність властивість,здатність проникати в психічний стан іншої людини.
7)Індивідуальність–неповторне співвідношення особистих рис та особливостей людини(характер,темперамент,здібності,особливості протікання психічних процесів,сукупність почуттів тощо),що утворюють її своєрідність,відмінність від інших людей.
8)Інтуїція–пізнання на основі узагальненого ряду високоавтоматизованих розумових навичок.
9)Особистість–це суб’єкт свідомої продуктивної діяльності та суспільної поведінки індивіда із соціально зумовленою системою вищих психічних властивостей,що формується і виявляється у самозмінній діяльності,спілкуванні,опосередковує,регулює взаємодію людини з довкіллям.
10)Пам’ять–пізнавальний психічний процес сприймання, запам’ятовування,збереження,відтворення і забування індивідом свого досвіду.
11)Психіка(греч.рsyche–орган думок і суджень)– здатність людини думати,міркувати і хвилюватися;розумове життя,включаючи свідомі та несвідомі процеси;розум у своїй цілісності,на відміну від тіла.
12)Сприймання–це психічний процес відображення людиною предметів і явищ у цілому,в сукупності всіх їх якостей і властивостей при безпосередньому їх впливі на органи чуттів;сукупність відчуттів.
13)Темперамент–найголовніша характеристика нервової системи людини,що визначається інтенсивністю,швидкістю здійснення психічної діяльності,в емоційному тонусі життєдіяльності,сприйнятті індивідом зовнішніх подразників.
14)Характер–комплекс сталих психічних властивостей людини,що виявляються в її поведінці та діяльності,у ставленні до суспільства,до праці,до інших,до самої себе.
15)Цінність–поняття,що фіксує позитивне або негативне значення будь-якого об’єкта чи явища для суб’єкта.
16)Щастя–граничне інтенсивне переживання людиною універсальності і глибини затвердження свого буття,максимальної відповідності наявного найзаповітнішим бажанням і мріям,моральна і емоційна насолода життям.
17)Щирість–відвертість,правдивість;морально-психологічна риса людини,протилежна лицемірству,вона характеризує не зміст діяльності і стосунків людини,а їх відповідність мотиву,емоційну безпосередність.
18)«Я»(ego)–в психоаналізі визначається як свідомість,розумна,раціональна частина психіки.«Я»формується під впливом суспільства,яке висуває свої вимоги до людини.